Гуйван Максим Олексійович, с.Ленківці
Гуйван Максим Олексійович
(04.12.1997-03.08.2024)
Народився Максим 4 грудня 1997 року в селі Вороновиця Дністровського району Чернівецької області. Батько воїна працював ветеринаром і згодом отримав роботу у сусідньому селі Ленківці, куди сім’я і переїхала. Навчався Максим у місцевій школі, був активним та спортивним юнаком, захоплювався футболом, грав у шкільній команді. Після закінчення дев’ятого класу вступив до Кам’янець-Подільського будівельного коледжу. По завершенні навчання вирішив поїхати на роботу за кордон.
Максим був призваний до лав Збройних сил України по мобілізації 4 травня 2024 року Хмельницьким ТЦК та СП. Два місяці навчався військової справи на військовій базі в Англії. Після повернення з навчання захисник вирушив виконувати бойові завдання на Донецькому напрямку. Був солдатом, стрільцем, військовослужбовцем ВЧ А0281. Загинув Максим 3 серпня 2024 року під час евакуації поранених побратимів поблизу міста Торецьк, Бахмутського району, Донецької області.
Поховали воїна 7 серпня на кладовищі села Ленківці.
Указом Президента України від 14.10.2024р. №701/2024 «за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» Максим Гуйван відзначений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Старший солдат Максим Гуйван у березні 2025 року посмертно нагороджений почесною відзнакою обласної ради «За заслуги перед Буковиною». Відзнаку прийняв його батько, Олексій Петрович.
