Паламар Олександр Олександрович, селище Кельменці
Паламар Олександр Олександрович
(15.09.1991-08.08.2014)
Народився 15 вересня 1991 року в селищі Кельменці. У 1998 році пішов до першого класу місцевої школи і навчався там до 9 класу. Потім вступив до Кельменецького професійного ліцею, аби здобути спеціальність тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва. Строкову службу в лавах Збройних Сил України проходив у Яворові Львівської області, був військовим зв’язківцем.
Коли відбулася анексія українського Криму, а згодом і вторгнення російських найманців на Луганщину та Донеччину, Олександр перебував на військовій службі за контрактом. Служив сержантом 24-ї аеромобільної бригади, командиром бойової машини радіоцентру польового вузла зв’язку штабного батальйону. Як справжній воїн, пішов боронити державний суверенітет і територіальну цілісність України.
8 серпня 2014 року, виконуючи бойове завдання поблизу міста Сніжне Донецької області, Олександр Паламар загинув від кулі ворожого снайпера. Поховали Героя у рідних Кельменцях.
Воїн посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (2015 р.), Знаком пошани (2014 р.), медаллю за участь в Антитерористичній операції (2014 р.), званням почесного громадянина Кельменецького району (2016 р.). У 2018 році представники Всеукраїнського об’єднання «Країна» вручили матері Олександра – Наталії Василівні «Орден Матері Бійця АТО».
З метою вшанування пам’яті Героя, на фасаді Кельменецького ліцею опорного закладу встановлено меморіальну дошку. Іменем Олександра Паламаря названо вулицю у Кельменцях. Про нього як, і про багатьох буковинців, які загинули за Україну, розповідається на сторінках книги Н. Боярчук-Брянської «Янголи букового краю» (2017 р.) та в документальному виданні «Книга Героїв. Перша частина» (2017 р.), а також у Книзі пам’яті полеглих за Україну.
