Пінчук Давид Степанович, с. Зарожани
Пінчук Давид Степанович
(09.03.2000-07.05.2022)
Давид Пінчук разом з сім'єю переїхав з окупованої території Донбасу на Буковину у 2014 році.
У його батьків було дев’ятеро дітей: п’ятеро доньок та четверо синів.
Давид – найстарший із синів: сміливий, наполегливий, рішучий, а також творчий. Як пригадують зарожанці, у школі жодне свято не відбувалося без участі талановитого музиканта. Він умів грати на баяні, самотужки опанував сопілку, акордеон, гітару, піаніно, гарно співав.
Мріяв у майбутньому стати диригентом хору віруючої громади євангелістів християн-баптистів
У 2019 році юнак підписав контракт на військову службу у Збройних силах України. З тих пір він мужньо боронив свою країну.
Військова частина, в якій перебував Давид, знаходилася у Житомирі, згодом їх перевели на Яворівський полігон у Львів. Унаслідок авіаудару по гуртожитку воїна контузило, він втратив пам'ять. Згодом трохи підлікувавшись, повернувся на кілька днів додому. З 11 квітня 2022 року знову вирушив у бій.
7 травня 2022 року 22-річний старший солдат Давид Пінчук загинув у важкому бою у селі Серебрянка Бахмутського району, на Донеччині. Це приблизно за сто кілометрів від Жданівки, містечка, в якому хлопець народився.
Хлопець був випускником Зарожанського ліцею. Саме тому його сім’я в пам’ять про сина пожертвувала статками, аби учні в школі мали кращі умови для навчання. Родина полеглого Героя подарувала ліцею комп’ютерний клас, облаштований на 15 робочих місць, вартістю 500 тисяч гривень.
Указом Президента України посмертно відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
